Новини

У будь-якій країні чимало свят, вони присвячені різним пам'ятним подіям. Проте значущість однієї дати неможливо переоцінити. Йдеться про 9 Травня, День Перемоги. Це свято по праву вважається найбільшим. Хочеться вірити, що й через багато століть подвиг радянського народу не зітреться з пам'яті нащадків — як і слава героїв. Можливо, подібні фрази багатьом звучать пафосно, проте це безперечна істина. Історія світу могла б піти в зовсім іншому, куди трагічнішому напрямку. Тільки завдяки мужності та самовідданості наших воїнів було переможено фашизм.

З кожним роком страшні події Великої Вітчизняної війни відсуваються від нас усе далі. На жаль, поступово йдуть ті, хто зумів пережити кровопролитні битви, голодні повоєнні будні. Але ми пам'ятаємо, любимо, цінуємо і сумуємо за тими, хто не зміг дожити до цієї світлої дати.

1418 днів тривала найстрашніша війна історія. Це випробування залишило незабутній слід, настільки жахливий, що перше святкування Дня Перемоги було неймовірно потужним за своїми масштабами. Неймовірне полегшення, випробуване людьми, що скинули ярмо фашизму, вилилося в сльози та сміх, радість та вітання, винесені на вулиці міст. Безперечні труднощі, які необхідно було долати і після війни, цього дня втратили сенс. Люди вірили, що майбутнє обов'язково буде прекрасним та світлим.

Перший День Перемоги ознаменувався першим салютом, який пролунав у Москві 9 Травня. Такої події, мабуть, наша історія не знала ні до, ні після — 1000 гармат дали 30 залпів поспіль, сповіщаючи про велику подію, яка змінила життя всіх людей. Ще одна подія, яка згодом стала найважливішою традицією, — Парад Перемоги. Червоною площею стрункими рядами урочисто йшли полки переможної Червоної Армії. Закінчення параду було не менш незабутнім — до підніжжя Мавзолею було скинуто штандарти німецьких військ.

Що дивно — далеко не завжди 9 Травня був вихідним днем, тобто державним святом. Звичайно, народ пам'ятав цю дату, проте святкування Великої Перемоги через три роки після закінчення війни просто скасували. Лише через 20 років свято знову набуло державного статусу. 1965 року цей день знову став неробочим, повернулися урочисті паради, яскраві салюти, офіційні привітання та визнання заслуг та подвигів ветеранів.

Можливо сьогодні розмах вже не той, свято не відзначають так само пишно й урочисто, але хочеться сказати — ми пам'ятаємо, цінуємо та відчуваємо подяку за подаровану колись можливість щасливого мирного життя. Зі святом Перемоги!