Новини

Відповідно до правил, введених у дію у серпні 2013 року, експорт рафінованого олова не повинен перевищувати 60-70 тонн. Орієнтуючись на ці правила, компанія PT Timah ще наприкінці лютого цього року припустила зниження на 35% експорту олова в Індонезії. Вже на початку поточного року експорт олова знизився порівняно з груднем минулого року на 66%, що становило 4,613 тисячі тонн. У січні минулого року обсяги експорту становили 9,155 тисяч тонн. Проте грудневі показники 2013 року порівняно з даними за листопад того ж року зросли на 161%, що становило 13,562 тисячі тонн, зовнішні постачання порівняно з минулим періодом зросли на 56%. Березневі показники говорять про зниження експорту на 37,1% порівняно з аналогічним торішнім періодом, що склало 5847,5 тонн, і ці дані менші від лютневих обсягів, що склали 5997,5 тонн.

Орієнтуючись на прогнози, озвучені міжнародним інститутом ITRI, очікується зниження річного видобутку індонезійського олова з позначки 90 тисяч тонн до показника 60 тисяч тонн. Обмеження, запроваджені минулого року, далися взнаки не лише на експорті металу, а й на його виробництві. Втім, ця галузь не надто постраждала з вини Індонезійської заборони завдяки іншим постачальникам, зокрема Лаосу та М'янмі.

Китай, орієнтуючись як на Індонезійську заборону, так і на зниження внутрішнього попиту на олово, може тим часом збільшити експорт металу, що виробляється. Недолік пропозиції, що виник на світовому ринку завдяки введеним у 2013 році правилам, дає Китаю як найбільш значущому виробнику олова непоганий поштовх для того, щоб зайняти місце, що звільнилося. За прогнозами аналітиків BNP Paribas, які у своїх припущеннях також орієнтуються на обмеження експорту, брак пропозицій на ринку олова спостерігатиметься ще протягом п'яти наступних років, проте за допомогою експорту з Китаю він може бути не таким значним.

Вперше вартість китайського олова за останні три роки нижча за котирування на Лондонській біржі металів, оскільки, враховуючи витрати на виробництво металу, справжній стан справ для виробників не несе бажаного доходу. Якщо лондонське подорожчання продовжуватиметься, аналітики не відкидають можливості концентрації уваги трейдерів на арбітражній торгівлі оловом.