Новини

На території Казахстану планується новий проект. У його обговоренні взяв участь Асет Ісекешов, Міністр з інвестицій та розвитку. Японську сторону представляло керівництво корпорації Jogmec. Розглядалася можливість геологічних розробок рідкісноземельних металів біля Казахстану. За попередніми оцінками, спільні геологорозвідувальні роботи стартують навесні 2016 року. Проводитимуться вони в зонах покладів РЗМ — у Карагандинській та Костанайській області. Переважно ділянки Жанааркалик та Киземшек містять ітрій . Сторони дійшли згоди щодо розгляду можливостей реалізації спільних проектів. Вони стосуються переробки рідкісноземельних металів на території Казахстану. Питання потребує більш детального обговорення. Для цього сторони планують додаткову зустріч. Вона проводитиметься лише на рівні компаній. Крім цього, заплановано створення робочої групи. Цей проект не єдиний для Казахстану. Програма індустріалізації включила роботу з провідними світовими компаніями. До них увійшли RioTinto, UlmusFund, IlukaResources.

Проект із переробки рідкісноземельних металів дуже вигідний. У Росії випуск РЗМ практично відсутній. При цьому попит на них є як з боку вітчизняних, так і зарубіжних компаній. Основна причина - досить складні та дорогі способи вироблення РЗМ. Крім того, промислове виробництво РФ відсутнє. Втім, технологія отримання рідкісноземельних металів із фосфорної кислоти є.

Технологія будується на сорбційному отриманні з екстракційної фосфорної кислоти сполук РЗМ. Процес проводиться на спеціальній установці, вбудованій у цикл виробництва мінеральних добрив. У роботі задіяна сірчанокислотна схема. Вона передбачає подальше очищення та поділ рідкісноземельних металів. Економічність цього виробництва досить висока, оскільки не потрібно створення ГЗК. Також відсутні транспортно-логістичні схеми, необхідність усунення відходів шляхом їх поховання. Ще один позитивний момент – відсутність радіації. Технологія може застосовуватись будь-яким хімічним заводом, який займається виробництвом мінеральних добрив на фосфатній основі. Щоправда, схему випробувано на одному підприємстві. Ним став завод «ФосАгро-Череповець», де було збудовано дослідну установку.