Новини

Як повідомляють представники Reuters, Єврокомісія планує ув'язати надання КНР очікуваного статусу. Йдеться про статус «країни із ринковою економікою». За умовами вступу КНР до СОТ рішення має бути ухвалене до 1 грудня 2016 року. При цьому враховується і вирішення суперечностей, що склалися в сталевому ринковому секторі. Переговори між Китаєм та Євросоюзом заплановані на середину березня. На них європейські представники планують вимагати посиленого скорочення виробничих потужностей. Також йтиметься про зниження обсягів експорту сталевих товарів КНР.

Для китайської сторони отримати ринковий статус – справа принципу. Його наявність надасть КНР певного захисту під час проведення проти нього антидемпінгових розслідувань. В даний час встановлення демпінгової маржі не враховують собівартість вироблення китайської сталі. У цьому випадку використовуються «аналогічні» дані щодо виробництва сталевої продукції в інших країнах.

Американська сторона також чинить тиск на КНР. Майкл Фроман, торговий представник Америки, заявив про майбутні переговори з іншими країнами. Основна їхня мета — припинити субсидування металургійних державних підприємств. Також вказується необхідність ліквідації неохайної торгівлі. У цьому основні претензії пред'являються сталеливарної промисловості КНР. Помічено, що масштаби санкцій, які застосовуються до КНР на сьогоднішній день, воістину безпрецедентні. Як приклад можна брати останні антидемпінгові та компенсаційні розслідування Міністерства торгівлі США. Вони спрямовані проти нержавіючої сталі виробництва КНР. При цьому список включає напрочуд широкий сортамент товарів.

При цьому Китай заявив про намір протягом 5 років скорочувати виробничі сталеві потужності. У щорічне скорочення становитиме близько 100-150 млн. тонн. Проте представники західних країн говорять про недостатність таких заходів. Як вважають фахівці Європи та США, китайські надмірні річні потужності становлять 400 млн. тонн.

Мабуть, до таких звинувачень китайських конкурентів у всіх гріхах наводять певні обставини. Останнім часом американський та європейський сталевий сектор перебуває у безперечній кризі. Однак основні його причини — нестача попиту. Також впливовим негативним чинником є високі виробничі витрати підприємств.